top of page
logo_scrum_ua_white.png

Погана система переможе хорошу людину

Погана система переможе хорошу людину

Продовжуємо п’ятничну серію: щотижня один принцип із книжки 10X ORG. Це ідеї, які роблять організацію в десять разів ефективнішою, а не на десять відсотків. Минулого тижня був принцип, на якому тримається все: own, not rent. Цього тижня — той, що робить володіння змінами конкретним: drive performance with org design, тобто продуктивність через організаційний дизайн.


Той самий запуск, побудований двома способами

1 жовтня 2013 року мільйони американців прокинулися рано, щоб оформити медичне страхування на новому сайті HealthCare.gov. Більшість побачила той самий сухий банер: Something went wrong. Please try again later («Щось пішло не так. Спробуйте пізніше»).


До 7-ї ранку пройти реєстрацію вдалося шістьом людям. До кінця другого дня пройшло 248 реєстрацій — приблизно одна вдала спроба на сто тисяч. За цією сторінкою реєстрації, що не працювала, стояв один із найбільших федеральних ІТ-проєктів в історії: 1,7 млрд доларів за перші місяці, з них майже 210 млн — лише на сервіс входу. На ті самі двері, крізь які ніхто не міг пройти.


Будували за знайомою логікою. Розбити систему на спеціалізовані підсистеми, написати вимоги до кожної й роздати шматки вендорам. Контракти отримали 55 фірм, і кожна володіла своїм шматком. Кожен шматок окремо, можливо, був розумним. Ціле не працювало.


Через два тижні CTO Білого дому зібрав невелику рятувальну команду: десять інженерів, крос-функціональна команда під одним дахом із широким мандатом. Володіти всією проблемою, працювати по всьому стеку, поставити наскрізне рішення. За шість тижнів вони зробили те, чого не змогли сотні спеціалістів. Виправили близько чотирьохсот дефектів, масштабували сайт до 25 000 одночасних користувачів і прискорили завантаження сторінок до менше ніж секунди. До кінця першого періоду реєстрації понад вісім мільйонів людей отримали те, що їм обіцяли.


Та сама місія. Та сама країна. Ті самі технології для обох. Між катастрофою та порятунком змінився не талант і не старанність, а те, як організували роботу. Країна, сама того не бажаючи, провела загальнонаціональний A/B-тест організаційного дизайну.


Дизайн відбувається завжди, питання лише, чи свідомо

Ось неприємна частина: організаційний дизайн — не подія, яка трапляється час від часу, а те, що менеджери роблять постійно, зазвичай не помічаючи цього. Кожна регулярна координаційна зустріч, кожне нове правило, кожне «призначмо когось, хто це прискорить» — маленький акт організаційного дизайну. Здебільшого ненавмисний: локальне виправлення, яке полегшує сьогодні й тихо накопичується в завтрашню складність.


Віцепрезидент призначає проєктного менеджера, щоб прискорити одну затриману фічу для розлюченого клієнта. На ту мить це розумно. Але іншу роботу переривають, інші клієнти починають ескалювати, а люди, чиї пріоритети щойно перетасували, це відчувають. Повторіть це сто разів за кілька років — і отримаєте організацію, схожу на безформну істоту: п’ять рук, три ноги, кожна тягне у свій бік, і жодна не знає про інші. Не через злий намір. Через дизайн, яким ніхто не володів і який ніхто не досліджував.


Звідси принцип, і на нього вказував Демінг (Deming) ще десятиліття тому: погана система щоразу переможе хорошу людину. Або, як кажуть системні мислителі, кожна організація ідеально спроєктована, щоб отримувати ті результати, які вона отримує. Якщо вам потрібна продуктивність у десять разів вища, ви не отримаєте її, вимагаючи більше від людей усередині структури, яка з ними бореться. Ви отримаєте її, перебудувавши структуру.


Це змінює саме значення «високої продуктивності». Це не універсальний бал. Організація, яка конкурує ефективністю, потребує стабільності й передбачуваного потоку. Та, що конкурує швидкістю, потребує швидких циклів навчання й чіткого наскрізного володіння. Та, що конкурує інноваціями, потребує простору перетинати межі без тертя. Стратегія задає намір, організаційний дизайн дає структуру, а продуктивність виникає з відповідності між ними.


Коли лідери відчувають, що ця відповідність слабне, вони спершу хапаються за знайомі дашборди: KPI, OKR, RACI-матриці, stage gates. Кожен із цих інструментів майже напевно використовували під час першої розробки HealthCare.gov. Жоден не торкнувся дизайну. Деякі зробили гірше.


Чому з AI це важить більше, а не менше

Було б зручно, якби AI дозволив пропустити роботу з організаційним дизайном. Не дозволяє. Організаційний дизайн визначає продуктивність незалежно від AI. AI може прискорити те, що відбувається, але не змусить працювати структуру, яка не відповідає меті. Хтось і далі мусить обрати напрям, працювати з людьми й володіти дизайном.


Прикрутіть агентів до розпорошеного володіння й вузьких мандатів — і отримаєте не перебудовану організацію, а той самий старий затор, тільки швидший. Двигун у кожного реве гучніше, але машини й далі стоять, бо дороги прокладено неправильно. Це ефект Ferrari в масштабі, і дані DORA знову й знову це фіксують: дайте AI системі, яка й так має труднощі, і локальна швидкість зросте, а постачання стане хаотичнішим. Вада дизайну вже була. AI лише зробив її гучнішою.


Ось чому фраза Паули в книжці звучить саме там, де звучить: після того як керівна команда пройшлася поверхом, побачила невідповідність і зрозуміла, що AI — не чарівний пил. Спершу дизайн, потім AI. Цей крок суперечить інтуїції. Щоб упроваджувати AI стратегічно, почніть із того, щоб відкласти AI вбік: вирішіть, що організація насправді намагається покращити і що в нинішній структурі робить це малоймовірним. Лише тоді AI стає важелем, за який варто тягнути.


Спроєктуйте її, або вона спроєктує себе сама

Вашу організацію проєктують у будь-якому разі: кожна зустріч, яку ви додаєте, кожен мандат, який звужуєте, кожне швидке виправлення, яке схвалюєте. Вибір лише в тому, чи відбувається це свідомо, чи випадково. Десять інженерів, які врятували HealthCare.gov, не були кращими людьми, ніж 55 фірм. Їх помістили в кращу систему.


Гарної п’ятниці всім.

Оригінальна публікація (англійською):

bottom of page